ВЕЧОРИ ВІДПОЧИНКУ, ЗНАЧЕННЯ ФОРМИ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РІЗНОВИДИ.

19 февраля 2013 в Методическая помощь.

 

ВЕЧОРИ  ВІДПОЧИНКУ, ЗНАЧЕННЯ

ФОРМИ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

    РІЗНОВИДИ.

Відпочинок та розваги – час, який людина використовує для відновлення фізичних, розумових сил, на культурний розвиток особистості, на задоволення інтересів, запитів в спілкуванні.

 

Відпочинок є активним і пасивним.

 

Пасивний – сон, бездіяльність навіть в час, коли людина не спить.

 

Активний – передбачає пізнавальну активність, одержання знань,

розвиток Інтелекту, зміну видів діяльності.

Розваги розвивають у людині винахідливість, швидкість

орієнтації, проходять весело, темпераментно, з творчою

фантазією.

 

Відпочинок в закладах культури носить масовий, груповий, індивідуальний характер.

 

Вечори відпочинку – масовий захід, який проводиться з метою колективного відпочинку населення. Вони відрізняються від інших типів вечорів різновидністю форм пізнавального і розважального характеру, широкою можливістю активної участі і виявлення особистих можливостей.

 

Програму вечора відпочинку складають з урахуванням контингенту запрошених.

Наприклад: різні програми будуть на сімейних і молодіжних вечорах

відпочинку.;

свою програму буде мати вечір відпочинку для всіх

                   бажаючих.

 

В програму вечора відпочинку може входити:

 

–         концерти;

–         зустрічі із знаменитими людьми;

–         демонстрація різних видів кінофільму;

–         демонстрація мод;

–         різноманітні конкурси і ігрові програми;

–         літературні і музичні вікторини;

–         кіновікторини;

–         дискотеки…

 

Програма вечора дискотеки може бути ціленаправленою і доступною для кожного учасника.

 

РІЗНОВИДИ  ВЕЧОРІВ  ВІДПОЧИНКУ

  1. Вечори цікавого дозвілля –

 

вечори ігор, конкурсів, вікторин, аукціонів.

В основі такого вечора може бути:

 

–         КВК;

–         «Що? Де? Коли?»…

 

 

При організації таких вечорів обладнують спеціальні кімнати для ігор.

Може бути «Музей чудес», «Виставка загадкових предметів і картин», «Безпрограшна лотерея», «Сюрприз вечора», танцювальна програма, нагородження учасників, самих активних.

 

 

  1. Вечори пісень –

 

Ці вечори мають тематичну  направленість.

 

Наприклад: «Вечір улюбленої пісні»

«Вечір народних пісень»…

 

 

Основою вечора може бути:

 

–         концерт;

–         літературно-музична композиція;

–         зустріч з композитором і поетом;

–         фільм-концерт…

 

В програму можна включити пісні на замовлення учасників вечора, конкурси на краще виконання пісень, вікторини…

До вечора обладнують музичну кімнату.

 

 

  1. Дискотека

Історична довідкаПочаткове значення слова – зібрання або сховище

                                     платівок.

                                                     У 20-30-ти роки ХХ ст., коли грамплатівки почали

                                            користуватися величезною популярністю, дискотеками

                                            називали великі шафи, де зберігалися платівки, у барах,

                                            ресторанах, кафе.

                                                     З’явились і спеціальні люди, які ставили для

                                            відвідувачів платівки. Вони і були попередниками

                                            сучасних діджеїв.

                                                     З середини 70-х років ХХ ст. у нас дискотеками

                                            почали називати музично-танцювальні вечори, де

                                            відвідувачі слухали платівки, магнітофонні записи

                                            популярної музики.

                                                     Ведучого такого вечора і стали називати диск-

                                            жокеєм. Сучасний – диджей.

Дискотека – це захоплююча, динамічна форма проведення дозвілля.

 

Дискотека залучає учасників вечора до активної взаємодії з музикою, танцем, дає можливість спілкування, а також почувати себе вільно, імпровізувати, включатись у колективне дійство.

Організатори дискотеки повинні враховувати, що нова інформація, концертні номери сприяють розширенню кругозору, підвищенню культурного рівню, вихованню естетичного смаку.

 

Вимоги до підготовки дископрограми:

 

  1. Гармонічне поєднання тексту, відео- та звукоряду.

 

  1. Логічні переходи до танцювальної частини.

 

  1. При зверненні ведучого до учасників,  уникати категоричності, нав’язливості, сенсаційності.

 

  1. Освітлення повинно створювати настрій, підкреслювати окремі фрагменти програми, бути гармонійно пов’язане з музичною частиною.

 

  1. Танці в одних випадках – закономірне продовження слів ведучого, а в других – просто переключають на іншу форму продовження дискотечного часу.

 

  1. Ведучий керує учасниками дискотеки, оголошує танці, розповідає про них, коротко інформує про новинки в музичній творчості, подіях театрального та естрадного мистецтва.

 

  1. При складанні програми враховувати вік присутніх на дискотеці.

 

 

Форма сценарного плану дископрограми

 

з/п

 

Тривалість часу

 

Відеоряд

Текст ведучого

 

Звукоряд

 

Світлоряд

 

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

 

 

  1. Бал –

 

форма масового відпочинку та культурних розваг з різноманітністю засобів ідейно-емоційного впливу, великою варіантністю композиційної побудови.

 

До програми балів включаються:

 

–         танці;

–         музика;

–         спів;

–         жарти;

–         конкурси;

–         перегляд мультфільмів;

–         виступи колективів бального танцю…

В практиці роботи клубних закладів найбільш розповсюджені:

 

–         молодіжні бали;

–         випускні;

–         новорічні;

–         бали-маскаради;

–         бали, що пов’язані з різноманітними порами року та інш. подіями.

 

Для балів характерні вигадка, винахідливість організаторів, інформаційна насиченість.

 

Методика проведення балів дуже складна:

 

–         утворюється організаційно-постановча група, яка розробляє сценарії:

  • проводить репетиції,
  • готує ведучих,
  • піклується про своєчасне афішування.

 

  1. «Вогник» –

 

форма відпочинку, яка містить елементи інформаційно-пізнавальної та культурно-розважальної діяльності.

Вперше ця форма з’явилась на ТV у 60-70-ті роки ХХ ст. і користувалася у телеглядачів популярністю. Це дало можливість шляхом творчого запозичення знайти клубний еквівалент цієї розважальної форми.

 

«Вогник» організовується для:

 

–         молоді;

–         людей похилого віку;

–         трудових колективів та інш. груп.

 

Традиційними елементами «вогника» є:

 

–         представлення гостей;

–         цікаві знайомства;

–         концертні номери;

–         колективне виконання пісень, танців…

 

Гостями на таких заходах можуть бути:

 

–         професійні артисти;

–         письменники;

–         діячі науки…

 

Клубні «вогники» починаються із розробки сценарію , оформлення інтер’єру приміщення, в якому буде проводитись «вогник».

З урахуванням контингенту запрошених, підбираються концертні номери, музика.

Для активізації аудиторії проводяться недовгі ігри, конкурси, вікторини.

 

За допомогою «вогника» можна рішити цілий ряд задач:

 

–         здоровий спосіб життя;

–         виховання естетичного смаку;

–         пропагувати твори мистецтва;

–         сприяти підвищенню культури особистості та вмінню спілкуватися.

 

 

  1. Організація відпочинку у вихідні дні –

 

Робота клубного закладу в суботу і неділю значно відрізняється від роботи в робочі дні.

 

План роботи в вихідні дні включає в себе

 

не тільки розваги, а й заходи, які потребують розумової праці самих відвідувачів:

 

–         кінолекторії;

–         заняття в клубах і об’єднаннях за інтересами;

–         заняття в колективах художньої самодіяльності;

–         тематичні вечори;

–         концерти;

–         театральні вистави…

 

 

РІЗНОВИДИ  ВЕЧОРІВ  ВІДПОЧИНКУ

 

Вечори цікавого дозвілля –

 

вечори ігор, конкурсів, вікторин, аукціонів.

В основі такого вечора може бути:

–         КВК;

–         «Що? Де? Коли?»…

 

При організації таких вечорів обладнують спеціальні кімнати для ігор.

Може бути «Музей чудес», «Виставка загадкових предметів і картин», «Безпрограшна лотерея», «Сюрприз вечора», танцювальна програма, нагородження учасників, самих активних.

Вечори пісень –

Ці вечори мають тематичну  направленість.

 

Наприклад: «Вечір улюбленої пісні»

«Вечір народних пісень»…

 

Основою вечора може бути:

–         концерт;

–         літературно-музична композиція;

–         зустріч з композитором і поетом;

–         фільм-концерт…

В програму можна включити пісні на замовлення учасників вечора, конкурси на краще виконання пісень, вікторини…

До вечора обладнують музичну кімнату.

 

Бал –

форма масового відпочинку та культурних розваг з різноманітністю засобів ідейно-емоційного впливу, великою варіантністю композиційної побудови.

До програми балів включаються:

–         танці;

–         музика;

–         спів;

–         жарти;

–         конкурси;

–         перегляд мультфільмів;

–         виступи колективів бального танцю…

В практиці роботи клубних закладів найбільш розповсюджені:

 

–         молодіжні бали;

–         випускні;

–         новорічні;

–         бали-маскаради;

–         бали, що пов’язані з різноманітними порами року та інш. подіями

Для балів характерні вигадка, винахідливість організаторів, інформаційна насиченість.

 

Методика проведення балів дуже складна:

 

–         утворюється організаційно-постановча група, яка розробляє сценарії:

  • проводить репетиції,
  • готує ведучих,
  • піклується про своєчасне афішування.
  1. «Вогник» –

форма відпочинку, яка містить елементи інформаційно-пізнавальної та культурно-розважальної діяльності.

Вперше ця форма з’явилась на ТV у 60-70-ті роки ХХ ст. і користувалася у телеглядачів популярністю. Це дало можливість шляхом творчого запозичення знайти клубний еквівалент цієї розважальної форми.

«Вогник» організовується для:

–         молоді;

–         людей похилого віку;

–         трудових колективів та інш. груп.

Традиційними елементами «вогника» є:

–         представлення гостей;

–         цікаві знайомства;

–         концертні номери;

–         колективне виконання пісень, танців…

Гостями на таких заходах можуть бути:

–         професійні артисти;

–         письменники;

–         діячі науки…

Клубні «вогники» починаються із розробки сценарію , оформлення інтер’єру приміщення, в якому буде проводитись «вогник».

З урахуванням контингенту запрошених, підбираються концертні номери, музика.

Для активізації аудиторії проводяться недовгі ігри, конкурси, вікторини.

За допомогою «вогника» можна рішити цілий ряд задач:

–         здоровий спосіб життя;

–         виховання естетичного смаку;

–         пропагувати твори мистецтва;

–         сприяти підвищенню культури особистості та вмінню спілкуватися.

  1. Організація відпочинку у вихідні дні –

Робота клубного закладу в суботу і неділю значно відрізняється від роботи в робочі дні.

План роботи в вихідні дні включає в себе

не тільки розваги, а й заходи, які потребують розумової праці самих відвідувачів:

–         кінолекторії;

–         заняття в клубах і об’єднаннях за інтересами;

–         заняття в колективах художньої самодіяльності;

–         тематичні вечори;  концерти; театральні вистави

Поделиться в соц. сетях

0

Прокомментировать

Вы должны быть авторизованы для комментирования.