МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВВІЛЛЯ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

20 февраля 2013 в Методическая помощь.

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВВІЛЛЯ

РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

 

ПЛАН

 

1. Дитяче дозвілля в культурно-дозвіллєвій практиці.

2. Організація молодіжного дозвілля.

3. Особливості сімейного дозвілля.

4. Організація відпочинку людей похилого віку.

5. Робота з інвалідами.

 

 

Дитяче дозвілля в культурно-дозвіллєвій практиці

 

Одним із головних принципів організації дозвілля в закладах соціально-культурної сфери є врахування вікових особливостей аудиторії. Диференціація за цими ознаками в різні часи була характерною при організації відпочинку. Кожна вікова категорія має власні дозвіллєві орієнтації і потреби.

 

В межах ідентичних вікових груп також існують різноманітні форми дозвіллєвої діяльності. Вони залежать від ряду факторів:

 

–   місцевих традицій;

–   освіти, інтересів;

–   соціального статусу;

–   матеріального стану, тощо…

 

Для того, щоб вірно планувати дозвіллєву діяльність, знати психолого-педагогічні особливості кожної групи та чітко визначати завдання клубного закладу в роботі з тією чи іншою аудиторією глядачів, працівники галузі повинні визначати провідні види діяльності для кожної категорії населення.

Так для –

–   шкільного віку – домінуючою є ігрова діяльність;

–   у молодіжному віці – навчання людей середнього та старшого віку –

трудова діяльність. Тож кожній віковій категорії адресуються і форми

дозвілля.

 

Тож кожній віковій категорії адресуються і форми дозвілля.

 

Говорячи про організацію дитячого дозвілля, треба врахувати те, що діти теж поділяються на різні вікові групи: молодші школярі;

підлітки;

старшокласники.

І організаторам дозвілля треба чітко знати особливості цих вікових груп.

 

Для молодших школярів (1-3 кл.) характерне бажання вчитися, щоб більше пізнати світ. Саме в цьому віці формується наполегливість, працьовитість, відповідальність. Діти цього віку опановують моральними нормами та правилами поведінки, у них формується самостійність.

У цьому віці діти пізнають світ через гру, а тому в основі форм роботи з молодшими школярами повинна бути гра, – як універсальний метод пізнання, навчання, організації відпочинку. Тому організатори мають бути дуже уважними при організації ранків, свят, конкурсів, ігрових програм для дітей молодшого віку, тому що діти цього віку сприймають все ще через яскраві образи, реквізит, оформлення.

 

Для підлітків (5-8 кл.) характерна потреба пізнати себе, показати себе, знайти однодумців, проходить активний процес професійної орієнтації. В цьому віці діти особливо чутливі, вони вперше закохуються, у них починається статеве формування; формуються такт, почуття як порядність, доброзичливість, милосердя, гідності, совість… Тому – індивідуальні, групові бесіди найбільш ефективні у роботі з цією віковою групою.

У підлітків розвивається бажання до творчого підходу в опануванні тією чи іншою справою, вони навчаються критично оцінувати свої дії. У зв’язку з цим для них можна організовувати клуби за інтересами, профорієнтаційні об’єднання, зустрічі і консультації з працівниками медичної та правової сфери та інш…

 

Старшокласники (9-11 кл.) хочуть реалізувати навички, які одержали  і вдома, і в школі, в роботі різноманітних гуртків та об’єднань. В цьому віці формуються погляди про природу суспільства, вони висловлюють свої думки з приводу економічного та політичного життя в державі, готуються вийти у «велике життя».

Для цієї вікової групи характерні такі форми організації дозвілля як диспути, ток-шоу, лекції, вечори відпочинку, диско-програми, конкурси, консультації…

 

На шкільних канікулах дітям надається можливість як пасивного так і активного відпочинку з участю в заходах дозвілля, які організують для них клубні працівники. Саме під час канікул культурно-дозвіллєві заклади найбільш насичені роботою – треба зробити так, щоб кожен день школяра різної вікової  категорії був незабутнім і максимально насиченим приємним враженням. Канікули повинні бути насиченими різноплановими заходами повноцінного відпочинку дітей та підлітків. Форми роботи з дітьми в цей період дуже різноманітні – від творчих тижнів до кожноденних конкурсно-ігрових програм та атракціонів.

Наприклад, – деякі форми, які можна використати і на осінніх, і на зимових, весняних та літніх канікулах:

 

Творчі тижні – дитячої книги, музики, театру, кіно, образотворчого та

ужиткового мистецтва;

 

Дні відкритих дверей в культурно-освітніх закладах різних  типів, з якими

                             клубні заклади співпрацюють дуже плідно тому,що всі

вони роблять одну справу;

 

Конкурсно-розважальні програми, іноді кожноденні, – костюмовані

                             вікторини, дні «ласунчиків», дня народження;

 

Дні спілкування з природою, туристичні походи;

 

Відвідування музеїв, місць бойової і трудової слави, пам’ятників

                             мистецтва та архітектури, Будинків-музеїв відомих діячів;

Дитячі кіносеанси, тематичні кінопокази, зустрічі із знімальними групами,

                            акторами кіно; зустрічі з дитячими кіностудіями та кіно-

фототехнічними центрами;

 

Концерти, виставки, конкурси; фестивалі самодіяльних дитячих творчих

                            колективів, організація гастрольних виїздів та участь у

міжміських, Всеукраїнських телевізійних програмах –

«Крок до зірок»

«Вранішня зоря»

«Ярмарок талантів»…

 

 

В період літніх канікул найбільше організовується заходів, які проводяться на природі в трудових, спортивних, шкільних таборах, на дитячих майданчиках за місцем проживання.

Велике значення має організація дітей для допомоги літнім людям, ветеранам. Діти з великою зацікавленістю можуть допомагати бібліотечним філіалам «лікувати» книги, розповсюджувати різноманітну друковану періодику.

Саме на літніх канікулах діти найбільше можуть допомагати клубним працівникам в організації дозвілля населення.

 

Організація молодіжного дозвілля

 

Молодіжна аудиторія умовно поділяється на:

 

–         студентську молодь;

–         робітничу молодь;

–         учнівську молодь.

 

І тому, враховуючи провідні види діяльності кожної з груп, кількість вільного часу, нагальні духовні потреби, організатори дозвілля повинні використати весь арсенал засобів, методів і форм для задоволення потреб молоді.

Найбільш популярними у молоді сьогодні – вечори відпочинку, дискотеки, відеотеки; музичні, літературні, театральні солони; шоу-програми, інтелектуально-пізнавальні і розважальні конкурси, фестивалі, карнавали, бали, аукціони…

Молодь теж може об’єднуватись в клуби за інтересами, наприклад:

«Я + Ти»                                  «Школа бізнесу»

«Подруга»                               «Твій стиль»

«Подвиг»                                 «Чарівниця»

«Школа хорошого смаку»     «Меридіан»

 

Особливості сімейного дозвілля

 

Особливу увагу організатори дозвілля повинні приділяти сімейному відпочинку.

Сімейне дозвілля повинно будуватися, виходячи з основних сфер сімейних відносин і, враховуючи всі функції сім’ї. Відпочиваючи, спілкуючись, приймаючи участь в спільних конкурсах та програмах, батьки і діти вчаться бути ближче один до одного. Спільні бесіди, дискусії, конференції з участю спеціалістів-медиків, психологів, соціальних працівників, допомагають поколінням у сімї знаходити спільну мову, навчатися терпінню, уваги по відношенню один до одного.

У зв’язку з соціально економічним станом в державі, багато родин не мають можливості разом займатися спортом, ужитковим мистецтвом, – тому культурно-освітні заклади клубного типу можуть і повинні стати родинам добрими помічниками у налагодженні взаємовідносин між членами сім’ї, в організації дозвілля та вихованню як у дорослих членів сім’ї, так і у молодших – бачення прекрасного у навколишньому середовищі і бажанні зберегти і примножити цю красу, яку подарував нам Бог.

Сьогодні, на жаль, велику кількість родин взагалі називають «проблемними», «неблагополучними» і вихованню дітей в таких родинах не надається належної уваги. Дуже часто діти з таких родин йдуть до клубного закладу чи до клубу дітей та підлітків за місцем проживання для того, щоб знайти тих, хто зрозуміє їх, підтримує, зігріє теплом своєї душі і серця, навчить стійко витримувати і долати життєві перепони, залишаючись при цьому Людиною. Саме керівники клубних закладів, об’єднань, гуртків самодіяльного мистецтва та творчості, їх учасники, активісти стають для такої категорії відвідувачів другою сім’єю.

Отже, клубні працівники повинні звертати особливу увагу на таких дітей і будувати з ними свої відносини так, щоб діти їм повірили і стали добровільними помічниками в організації клубної роботи. Перед клубниками, саме в цьому аспекті стоїть важливе завдання – бути і педагогом, і психологом, і висококласним фахівцем. Тільки при наявності знань, навичок, досвіду клубні працівники зможуть завоювати довір’я цих обездолених дітей і стати для них хорошими і вірними друзями.

Але є родини, які активно відпочивають разом. Слід відзначити, що такі сім’ї більш об’єднані, менш конфліктні, діти з цих сімей рідко стають асоціальними елементами.

 

Форми роботи з родинами

Надзвичайно велике місце надається такій популярній формі, як бесіда.

 

 

Бесіди епізодичні, циклові можуть проводитись як для членів сімї всіх

вікових категорій,так і окремо доля дітей, підлітків,батьків.

Роль бесіди як форми роботи з родиною в першу чергу полягає в тому, щоб такі бесіди допомагали вирішувати сімейні проблеми з участю спеціалістів, обмінятись досвідом виховної роботи, обміркувати, осмислити сімейні відносини.

 

Сьогодні в арсеналі клубних закладів популярними є такі форми, як:

–          ток-шоу;

–         диспути;

–         «круглі столи»;

–         конференції,

які підіймають проблеми сімї, питання моралі, статевого виховання,

сімейного дозвілля;

–         ігрові дозвіллєві пізнавально-розважальні програми – це засіб дорослим ненадовго відчути себе «дітьми» і поринути у світ дитячої психології. Разом приймаючи участь в іграх та конкурсах, діти і їхні батьки починають відчувати себе однією командою;

–         популярні такі конкурсні програми як:

  • «Мамо, тато і я – дружна, весела (спортивна, музична,

танцювальна – варіантів безліч) сім’я»;

  • «Супер Бабуся»;
  • «Козацькому роду нема переводу»;
  • «Моя родина – моя Батьківщина»
  • «Сімейні КВК(В)»;
  • «Ну-мо, хлопчики й дівчатка»;
  • «Принц та принцеса»;
  • «Міс Дюймовочка»;
  • «Найкращі в світі Мамо й Тато»;

–         рекреативний сімейний відпочинок – туризм, походи, пікніки;

спортивний сімейний відпочинок (естафети, масові забіги,

пляжні турніри та інше…);

сімейні сеанси в кінотеатрах;

екскурсійна робота – сімейні відвідування музеїв, виставок,

пам’ятників мистецтва та архітектури, пам’ятних

місць;

сімейні відвідування театрів, концертів, масових свят..;

сімейні ансамблі – вокальні, музичні, естрадні, фольклорні;

сімейні театри

 

Кожна родина може займатися якимось видом ужиткового мистецтва:

  • різьбленням;
  • лозоплетінням;
  • бісероплетінням;
  • ткацтвом;
  • гончарством;
  • образотворчим мистецтвом;
  • виготовленням штучних квітів і композицій з них;
  • вишиванням;
  • малюванням;
  • технічним конструюванням тощо.

Організація відпочинку людей похилого віку.

Люди похилого віку з точки зору свого віку не можуть вести активний спосіб життя, займатися професійною діяльністю. З виходом на пенсію ці люди, відірвавшись від роботи та звичайного кола спілкування, ризикують стати ізольованими від зовнішнього світу. Для того, щоб люди похилого віку почували себе повноцінними членами суспільства, існує окрема галузь культурно-дозвіллєвої діяльності –

робота з людьми похилого віку.

Існують організації, які займаються окремими напрямками роботи з людьми цього віку – Ради ветеранів (війни, праці).

Ради ветеранів створюються при організаціях, діяльність їх спрямована на підтримку ветеранів – представників різних професій (ветерани педагогічної праці, ветерани праці мистецьких закладів, ветерани – виробничники…).

 

Напрямки роботи Рад ветеранів:

 

 

1. Соціальна робота – допомога малозабезпеченим, квартині питання,

гуманітарна допомога, пайки, пільги, пособія;

 

2. Медично-соціальна робота – безкоштовна медична допомога, пільги на

медикаменти, санаторно-курортне та профілактич-

не  лікування, Будинки та інтернати для людей по-

хилого віку; комісії по інвалідності;

 

3. Політично-просвітницька робота – огляди преси, роз’яснення ситуацій

в державі, конференції, мітинги, демонстрації…;

 

4. Робота з ветеранами війни – організація свят, мітингів, соціальна підт-

римка та шефська допомога, організація зустрічей

з дітьми та молоддю;

 

5. Культурно-дозвіллєва робота – вечори відпочинку, святкові заходи,

конкурси, екскурсії…

 

Культурно-дозвіллєва робота з ветеранами

Крім вже названих напрямків діяльності в Раді ветеранів можуть працювати окремі сектори, які відповідають за роботу з ветеранами війни, праці, трудового фронту.

 

В складі Ради ветеранів можуть обиратися активісти ветеранського руху. Дозвіллєва діяльність з ветеранами може розвиватися як в загальноміському масштабі, так і на виробництвах та в організаціях.

Зміст дозвіллєвої роботи різноманітний і відповідає своїй меті – зробити людей похилого віку повноцінними членами суспільства, підтримувати їх ініціативи, творчі задуми, проекти.

З цією метою для ветеранів організовуються різноманітні благодійні та просвітницькі акції, їх залучають до роботи в різних структурах державної влади, де ветерани працюють самовіданно і почуваються причетними до життя держави. Державні культурно-освітні заклади запрошують людей похилого віку на прем’єри спектаклів, концертних програм, виставок…

 

Важливу роль в організації дозвілля людей похилого віку відіграють заклади культури клубного типу. Ветерани – ціла армія добровільних помічників, адже в цьому віці людині просто необхідно бути комусь потрібним, необхідно передати свій досвід комусь, когось навчати… Керівникам клубних закладів треба тактовно використовувати цю вікову особливість і успіх культурно-масових заходів буде забезпечений!

 

Форми роботи з людьми похилого віку.

 

Одна з найбільш популярних форм роботи з ветеранами – вечори відпочинку ветеранів праці, війни, трудового фронту. З такою метою може бути організований «Клуб ветеранів», в якому можуть бути здійснені різні напрямки і форми організації дозвілля.

В цьому клубі або в подібних клубах, можуть бути організовані хорові колективи, ансамблі, тріо, дуети, можуть бути організовані самодіяльні оркестри, ансамблі народних інструментів, скрипкові ансамблі, троїсти музики, фолькгрупи.

Не зважаючи на вік, ветерани полюбляють танцювати і для них просто необхідно організовувати «ретро-дискотеки», а ще літературно-музичні вечори, зустрічі з професійними і самодіяльними майстрами сцени…

У святкові дня ветеранам особливо хочеться виходити на вулиці, майдани і саме для них можуть грати духові та естрадні оркестри, звучати пісенні та музичні поздоровлення, а вулиці і майдани можуть перетворюватися на танцювальні та концертні майданчики..

Саме в такі дні можна організовувати «Ярмарок талантів», де поруч із молодими виконавцями, почесне місце можуть зайняти і ветерани, які зможуть виставити на огляд роботи, створені їхніми «золотими» руками (різьблення, чеканка, плетіння з лози, вишивання, флористика різних напрямків та інше).

Помічниками в організації різноманітних заходів можуть бути ветерани, особливо в організації роботи різноманітних клубів за інтересами, аматорських об’єднань.

 

Інваліди – це люди, які особливо потребують увагу з боку суспільства.

Для допомоги інвалідам в соціальній адаптації створені міські, районні, крайові товариства інвалідів. Їхнє завдання – допомогти людям з обмеженими здібностями в пошуках  місць роботи, розвитку народних промислів силами об’єднань інвалідів, організації дозвілля.

Відомі  працюючі творчі та професійні об’єднання людей з обмеженою трудовою діяльністю – хореографічні ансамблі, естрадні та хорові студії.

 

Завдання культурно-дозвіллєвих установ є надання методичної і організаційної допомоги товариствам та об’єднанням інвалідів в організації дозвілля. При цьому, слід враховувати обмеженість рухової діяльності, активності цієї категорії населення. Тому з форм роботи виключаються фізкультурно-ігрові програми, естафети, походи, туризм, конкурси, пов’язані з рухом.

Головне при організації дозвілля цих людей – організувати спілкування, розвивати світогляд, допомагати одержувати допоміжні знання.

 

Основні форми роботи з інвалідами:

–     вечори спілкування – свята, дитячі ранки, вечори відпочинку за типом:

«Брейн-ринг»

«Поле чудес»

«Вгадай мелодію»

«Щасливий випадок» та інші;

 

–   концертні благодійні акції та спектаклі – навіть на платні заходи клубні

працівники повинні залишати білети безплатні для таких людей;

 

–   вечори знайомств для дітей і для дорослих, метою яких є допомогти

     цим людям знайти нових друзів.

Дуже часто такі вечори проводяться із здоровими дітьми,

дорослими. Інваліди, приймаючи участь у продуманих інтелектуальних,

пізнавальних конкурсах вчаться почувати себе нормально розвиненими.

На таких вечорах дорослі можуть знаходити собі пару для створення

сім’ї;

 

–   цикл бесід та зустрічі зі спеціалістами – лікарями, представниками

різних професій, державних та суспільних організацій;

 

–   ярмарки-розпродажі виробів народних промислів та ужиткового

мистецтва.

 

Поделиться в соц. сетях

0

Прокомментировать

Вы должны быть авторизованы для комментирования.