МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

22 января 2013 в Методическая помощь.

 МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

З культурою пов”язана  вся організація людського співжиття.

Рівень культури визначає рівень людини, суспільства, нації.

Особливо в пору соціальних і суспільних перетворень, які нині

переживаємо.

В чому полягає новаторський характер відтворення народних

традицій. В тому , що всі аспекти життєдіяльності українського етносу в нашому часі тісно пов”язані з мистецтвом. Не так багато

років  потому, вони стали  національним духовним багатством.

І сьогодні ми нарікаємо на уряд, державу, економічну базу,

Але я звертаюсь до нас, кому  в першу чергу небайдужі культура

й духовність, хто дивиться у день завтрішній, бо саме ми жертовно

трудимось в ім”я пропаганди тисячолітньої української культури,

в ім”я розвитку духовності рідного народу.

Багато років тому обрядові свята були відірвані від мистецтва

Їхні витоки дійшли до наших часів завдяки народу та творчим

патріотам-ентузіастам,а їхні праці зберігали бібліотеки та музеї.

Тож перш чим приступити до написання сценарію ми глибоко вивчаємо історичні корені кожного свята. Я назву деяку літературу

по народознавству,  яка зараз є у районній централізованій бібліо-

течній системі:

1. В. Шкуратівський „Святки”.

2.  У.Т.Кислашко „Православні свята та народні

звичаї”.

3. Українці: „Свята . Традиції. Звичаї”.(нова книга)

 

 

/із досвіду методичного кабінету про збільшення народознавчого матеріалу  про Купальське свято./

 

Деяким методичним матеріалом ви користуєтесь в методичному

кабінеті. Але ще цікавішим буде свято, коли буде  використо-

вуватися місцевий матеріал. Хоча ми живемо в одному районі, але в кожному селі можуть бути свої розбіжності  що до звучання обрядової пісні , хороводу чи замовлянь. Хотілося б назвати кожного із нас збирачем фольклору. Ми живемо у 21 столітті-і ще

менше залишилось тих стареньких людей, які б пам”ятали обрядові

елементи.Підшукуючи добрих знавців-співаків,оповідачів,запису-

ючи цей безцінний матеріал, ми поповнимо багатогранну спадщину

українського поета Івана Манжури, академіка Дмитра Яворницького, які збирали пісні, приповідки,перекази.

Не будемо зупинятися на історії кожного свята, але обговоримо деякі проблеми що до постановки, бо нам , як

фахівцям своєї справи треба їх позбавитися. Перелічимо основні

складові частини театралізованого обрядового свята:

а) обрядова пісня,

б) хоровод, танок,

в) ритуальні дійства,

г) замовляння,гадання, ігри.

В чому ж заключається народна  і професійна взаємодія? А в тому

що ми повинні дотримуватися основного закону постановки обря-

дового свята- синтезувати жанри. Це дуже складно- бо ускладнються вимоги до учасників; до постановника свята, так як

він працює не з окремим учасником, а ставить масові сцени.

Наприклад: одною із складових частин свята є обрядова пісня-

„Просо”. Пісня повинна буде звучати не просто як художній концертний номер, а разом із ритуальним дійством.Дівчата стають двома лавами обличчям одна до одної.Співає кожна лава по черзі, вклоняючись:

 

1 лава: Ой, ми в поле виїдем, виїдем,

Ой, ми з ладом виїдем, виїдем.

2 лава: А ми нивку виорем, виорем,

Ой,ми з Ладом  виорем, виорем.

Так по черзі дівочі лави співаючи, виконують ритуальні дійства.

Ви запитаєте, а як же досягти високого рівня у вокальному жанрі.

Ось тут і покажіть,як ви використаєте професіоналізм:чи то ви

виставите солістів, чи виходячи із умов технічного оснащення

приготуєте голосову фонограму.

Синтез жанрів використовується і в хороводах, і в замовляннях. Тільки в цих основних складових частинах свята

йде об”єднання не тільки із ритуальними діями, а й з побутовим

реквізитом.

Наприклад: в Купальському святі водять хоровод навколо вогнища, Марени; в „Стрітенні” – замовляють кашу в горщиках,

На „Спаса” (свято обжинок)- снопи І т. д.

Хороводи також можна поєднати із хореографічним жанром

(танцювальні елементи ліричного характеру) або із грою.

Ще б хотілося зупинитися, як використовується побутовий матеріал,безцінний реквізит обрядових свят.Лаконічно сказати

Одною театральною фразою:”Якщо рушниця висить на стіні, то

вона повинна стріляти”. Особливо це стосується вечорниць, об-

рядових свят, які проводяться у залі.Бо масові заходи , які організовані на площах:

Вогнище-а)в хороводІ

Б)в іграх;

Снопи –а)в танку

Б)в замовляннях   просто неможливо не обіграти.

А от у вечорницях накрили стіл із горщиками- напочатку, а вкінці занесли за лаштунки.Треба добива-

тися того,щоб реквізит „жив” у конфліктній ситуації. Бо саме конфлікт є головним законом театралізації, є самим цікавим для

глядача. Приклад: ви використовуєте макітру із варениками:

а) рознести у залі

б) ввести персонаж,

який би їх викрав, тощо.

Хочеться щоб не було у вас основним завданням що до декорації:

А) українські страви виносять із замовляннями,

Б) національні страви представляють у ігрових формах, „хто більше з”їсть пиріжків”, тощо.

В) в „Щедрівках” із печі витягають калачі, нанизу-

ючи їх на стрічки поїдають  в ігровій формі,тим паче оживає декорація- елемент печі та побутові елементи:рогач, горщик,

На вище названих прикладах ми обговорили основну

проблему постановки обрядового свята-

1. добиватися синтезу жанрів

2. побутові елементи не треба демонструвати як

музеї, вони не повинні бути статичними, а повинні жити у дії.

Таким чином збільшиться кількість мізансцен, вони будуть виправдані і смислові.Завдяки їм збагачується змістовність та

Атмосфера постановки.

При такому режисерському підході розкривається народна і професійна взаємодія українського побуту та народних традицій

В театралізованих обрядових святах. Підказкою будуть служити народні джерела.То ж збираємо їх і зберігаємо для молодих

Спеціалістів. Коли вперше будете проводити обряд ,тоді не старайтеся робити його безрозмірним, краще коротким.

Успіхів вам , творчого натхнення!

 

Поделиться в соц. сетях

0

Прокомментировать

Вы должны быть авторизованы для комментирования.