КЛУБНІ ЗАКЛАДИ СЬОГОДНІ І ЗАВТРА.

22 января 2013 в Методическая помощь.

КЛУБНІ ЗАКЛАДИ СЬОГОДНІ І ЗАВТРА.

Деяки  діячі  закидають,  що  сьогодні  в  клубі  нічого  не  відбуваеться,  і  їм  здається  вони   існують  лише  тому,  що  ніде  подіти  в  умовах  економічної  кризи  декілька  десятків  тисяч  культармійців.  Дозволю  з  цим  не  погодитись, і,  надіюсь,  що  ви  мене  підтримуєте.

Давайте  придивимося  уважніше  до  нашого  суспільного  і культурного  життя.  Що  ми  помічаємо?   Жодне  свято,  громадська  політична  подія,  ювілей  чи  професійне  свято,  молодіжна  акція  чи  фестиваль  не  обходиться  без  творчих  колективів,   виконавців,  більшіть  з  яких – аматори.  А  де  ж  це  аматорство  вироста,  живе,  розвивається?  У  клубі!   Хто  його  виплекав,  випестував?  Клубні  працівники.  Хто  підготував  це  свято?  Фахівці  клубу.  Неможна  зараз  уявити  собі картину  проведення  Дня  міста,   села,  державних  свят,  народних  виборів  без  самодіяльних  колективів.  Можна  сказати  що  є  професійні  колективи  і  артисти.

Так,  є.  А  чі  можна  їх  запросити  на  кожне свято,  подію?  Чи  буде  нас  задовольняти  їх  репертуар  і  другі  вимоги?  Звісно,  що  ні.  А  от  свої  рідні  артисти  і  репертуар  підготують  необхідний, і  оплату  не  запросять.  Було  б  сказане  добре  слово.

Під  загальним  поняттям „Клуб”   –  це  заклад  культури  клубного  типу:  Ценр  культури,  Будинок  культури,  Центр  або  Будинок  народної  творчості,  фольклору,  народних  традицій  і  ще  багато  нових  типів,  що  існують  сьогодні.  Змінюється  зміст  роботи, змінюється  і  тип  клубного  закладу,  адже  клуб  повинен  відповідати  вимогам  людини  в  духовній  сфері,  бо  і  сам  він  існує  для  людей.  І  якщо  раніше  було  лише  три  типи  клубних  закладів – Палац  культури, Будинок  культури  і,  саме,  клуб –  то  тепер  типологія  значно  збільшилася.  Все  залежить  від  фантазії  клубних  працівників  і  обраних  клубом  напрямків  работи,  спрямованих  на  інтереси  людини.  Будинок  фольклору,  Будинок  народних  традицій,  Центр  культури  і  дозвілля,  клуб – иузей,  Центр  соціально-культурних  послуг,  народний  Дім,  молодіжний  культурний  Центр,  Центр  естетичного  виховання – ось  неповний  перелік  того,  що  вже  існує  в  Україні.

З  розвитком  телебачення  та  домашніх  бібліотек  у  людей  з’явився  вибір  використання  вільного  часу.  Це  зменшило  кількість  відвідувачів  клубу.  Але  не  зменшило  його  значення,  як  місця,  де  людина  зможе  реалізувати  свій  потенціал.  Ппротягом  останніх  років  можна  спостерігати  стабільність  художніх  колективів  та  учасників  в  них  у  порівнянні  з  80-ми  роками.

Вже  нікого  не  здивує  оголошення  про  проведення  клубом  свята  Івана Купала,  Спаса,  обжинків  чи  різдвяних  розваг, Великодного  народного  гуляння  чи  Андріївських  вечерниць, Масляної,  чи  Зеленої  Трійці.  Звичайними  стали  у  святкові  дні  щедрувальники  і  колядники,  благодійні  заходи  на  Миколая,  жиночі  гадання  на  день  Катерини.  Не  зважаючи  на  всі  економічні  негоразди,  з  кінця  80-х  почалося  відродження  інтересу  до  фольклору,  народної  пісні  і  музики,  народних  обрядів,  свят,  традицій,  ремесел.  Цей  інтерес  пожвавився  не  тільки  у  сільських  клубах,  а  й  у  містах.  І  клуби  стали  саме  осередками,  де  цей  інтерес  почав  задовольнятися  і  розвиватися, особливо  на  селі.

Сьогодні  клубні  заклади  мають  великий  досвід  у  проведенні  розважальних  програм,  шоу,  ігрових,  пізнавальних  заходів,  та,  на  жаль,  не  мають  тієї  техники,  яку  мають  приватні  і  комерційні  фірми,  що  займаються  цією  роботою.  Тому  і  програють  їм  у  конкурентній  боротьбі.

Ставлення  суспільства  і  держави  до  культури  нашої  країни,  в  першу  чергу,  відбивається  у  їх  ставленні  до  працівників  цієї  сфери,  в  тому  числі  і  до  клубних  прцівників.  Клубні  фахівці – особлива  категорія,  яка  повинна  мати  широкий  спектр  знань  і  вмінь.  А  ще  бути  авторитетною  людиною  у  суспільстві.  Недарма  вже  в  наші  часи  дехто   з  клубних  працивників  обрані  депутатами  районних  і  місцевих  рад.

Попри  все  в  клубних  закладах  працюють  справжі  ентузіасти.  Бо  звідки  б  узялися  тоді  самодіяльні  художні  колективи  високого  рівня?  Змінилися  й  умови  праці.  Клубний  працівник  повинен  бути  обізнаним  не  тільки  з  якимось  видом  мистецтва,  а  й  з  психології, педагогики,  режисурі  масових  заходів,  тощо.

Однак  не  змінилося  ставлення  держави  до  клубного  працівника.  Його  професія  не  престижна,  це  людина  соціально  не  захищена,  тай  мізерна  заробітна  платня.

Подивимося  на  наше  життя  через  призму  культури.  Україні  є  чім  пишатися.  Про  це  свідчили  творчі  звіти  областей  на  сцені  національного  Палацу  „Україна”  протягом  останніх  років.  Але  це  на  загальнодержавном  рівні.  А  на  рівні  малих  міст,  селищ,  сел?  Картина  вимальовується  не  дуже  втишна..

В  зв’язку  з  реформуванням  агропромислового  комплексу,  промисловості,  приватизації  підприємств  клуби  передано  у  комунальну  власність.  Але  місцеві  органи  влади  не  готові  сприйняти  тезу,  що  культура – це  основа  суспільства  і  тому  їй  потрібна  особлива  увага.  Через  це  фінансове  забезпечення  клубних  установ  обмежене  тільки  коштами  на  виплату  заробітної  платні  (а  в  деяких  сільських  радах  і  на  це  грошей  не  вистачає),  та  часткову  оплату  комунальних  послуг.  Зараз  занепадає  матеріально-технічна  база  клубів,  проблеми  з  опалюванням,  костюмами,  музичними  і  техничними  засобами.

 

Підходи  та  критерії, що  склалися  сьогодні  в  практиці

діяльності  клубів,  потребують  принципових  змін.  Тож  питання

„Яким  бути  клубу  у  новому  тисячолітті?”,  хвилюють  як  фахівців,  так  і  відвідувачів  клубних  заходів.  Вже  сьогодні  клубні  заклади  трансформуються  в  центри  дозвілля  з  домінува-

нням  розважальних  програм,  чи  занять  за  інтересами.  Ми  зав-

жди  в  пошуку  нових  форм  організації  культурного  життя  району.  Давайте6  сьогодні  зупинимось  на  програмах  клубу

сімейного  дозвілля,  молодіжного  клубу  „Дорослення”  та  клубу

милосердя  „Співчуття”,  які  ми  пропонуємо  організувати  у  ваших  клубах.

Клуб  сімейного  дозвілля.

1. Організація  публічно-видовищного  споживання  культури.

(Відвідування  концертів,  музеїв,  обговорювання  нових

кінофільмів).

2.  Залучення  населення  до  скарбів  національної  культури через

організацію  вільного часу  та  дозвілля.  (Клуб  любителів        української  пісні,  клуб  вишивальниць,  клуб  „Хозяюшка”, клуб

любителів  української  кухні  та  інш.)

3.Виховання  дозвіллевої  ігрової  культури (проведення  ігрових

конкурсно-розважальних  шоу-програм,  вечорів  відпочинку).

4. Створення  умов  спілкування  з  членами  сім’ї,  родичами,  сусі-

дами   на  основі  спільності  інтересів).

5.  Створення  сімейної  вітальні  „Криниця  живого  джерела”.

6.  Організація  заходів,  які  сприяють  зняттю  розумового,  фізич-

ного  та  психологічного  напруження,  створення  доброго

настрою.

 

Клуб  соціальної  адаптації

Молоді  „Дорослення”.

 

1.  Якості  молодої  людини,  яка  вступає  в  життя.

2.  Необхідні  риси  сучасної  людини.

3.  Як  обирати  друзів  та  впливати  на  людей.

4.  Уміння  володіти  собою  в  складних  життевих ситуаціях,

самодисциплина,  самоконтроль.

5.  Як  поводитися  в  конфліктних  ситуаціях.

 

Клуб  милосердя  „Співчуття”.

 

1. Уроки  милосердя  „Поки  маємо  час,  усім  робимо  добро”

2.  Благодійна  акція  „Освітимо  добром  душі”

3.  Уроки  моральності  „Візьму  на  себе  чужу  біль”.

4.  Толока  на  допомогу  літнім  людям  „Відкриємо  серце  для

добра”.

5.  Зусрічи  з  людьми,  які  мають  фізичні  вади  „Повір  у  себе”

6.  Клубний  вечір  „Старість  та  повага  до  неї”

7.  Візити  ввічливості  „Не  сумуйте,  стареньки”.

8.  Вечір-зустріч  з  ветеранами  війни  „Пам’ять-  полеглим,

Слава – живим”.

9.  Благодійна  акція  дітям-сиротам  „Простягні свою руку дитині”.

10. Свято  клубу  „День  добрих  сердець”.

 

Ми  запропонували  вам  програми  тільки  3  клубів.  Якщо  вас  зацікавили  ці  програми,  якщо  у  вас  виникне  потреба  створити

такий  клуб  за  інтересами  у  себе  в  селі,  то  звертайтеся  в район-

ний  Будинок  культури  за  зразками  документів  клубу  чи  об’єд-

нання.

Розвиток  напрямів  і  форм  культурно-дозвіллевої  діяльності

потребують  створення  матеріально-технічної  бази.  А  зараз  це  дуже  пробдематично. За  сьогоднішніх  умов  це  можна  робити  тільки  на  дотаційної  чи  комерційної  основі.

Державі  треба  підтримати  діяльність  клубних  закладів,  шукати  нові  підходи,  нову  постановку  питань    ро  розвитку  культури  і  мистецтва  з  урахуванням  позитивної  практики  минулого  та  наростаючих  запитів  нинішнього  часу.

Не  потребує  додаткових  аргументів  справедлива  теза  –  кожна  держава,  кожний  народ  заявляє  про  себе  світові  своєю  культурою  і  мистецтвом.

 

 

Поделиться в соц. сетях

0

Прокомментировать

Вы должны быть авторизованы для комментирования.