Сценарій до дня вшанування загиблих під час голодоморів і політичних репресій
23 января 2013 в Голодомор
Сценарій
до дня вшанування загиблих під час голодоморів і політичних репресій
/На сцені стіл, на столі експозиція: розламана хлібина, поруч кетягкалини, свіжі квіти перев”язані чорною стрічкою, поминальна свіча/
/Ф-ма церковного дзвону/
1 Не звільняється пам”ять,
Відлунює знову роками.
Я зітхну… Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки-твердині, не храми –
Скам”янілий чорнозем – потріскані стіни плачу
2 Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далени, аж немов з кам”яної гори
Надійшли. Придивляюсь:
„Вкраїна, двадцяте століття”
І не рік, а криваве клеймо:
„Тридцять три”.
Шановні друзі! Сьогодні ми вшановуємо пам”ять загиблих під час
Голодомору. Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам”ть назавжди залишається з нами. В цей день зі словом до вас звертається голова районної державної адміністрації____________________
1 „Літа 7441 від Створення світу (літо 1933 року від Різдва Христового) був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих і дітей, і ще не народжених у лонах матерів.
2. Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати „комунізм” на кістках мільйонів.
1 Розпочалася тотальна війна: людей не рубали, не стріляли – у них просто забирали всю їжу, оточили військами і спокійно дивились, як вони повільно, у нестерпних муках, помирають від голоду.
/Звучить реквієм Моцарта/
2 /на фоні музики/
То був страшний навмисний злочин,
Такого ще земля не знала,
Закрили Україні очі
І душу міцно зав”язали
1 Сліпу пустили старцювати…
То був такий державний злочин –
Здригнулась навіть мертва Кафа,
Мерцями всіялося поле.
Ні хрестика і ні могили –
То був такий навмисний голод…
/на фоні фо-ми на екрані демонст/руютьсядокументальні кадри/
2 Тільки сліпий міг не побачити трагедію українського народу. І виявляється такі сліпі були. Ці сліпі свідомо дезорієнтували з відома радянського керівництва, світову громадськість, що в Україні ніякого голоду не було й немає. І це в той час, коли в Україні помирало щодня 25 тисяч людей, щогодини – 1000 чоловік, щохвилини – 17 чоловік.
1 Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх
померлих від голоду – діти. Весна… А над селом нависла
чорна хмара. Діти не бігають, не граються. Ноги тонесенькі
голова схилена до землі, а обличчя майже немає.
Виявом дитячої смертності не займався ніхто. В Україні було 55 тисяч сіл і в кожному помирали діти.
2 Щоб не дивитись на муки своїх дітей, матері прискорювали сумний кінець. Натопивши маковинням хату, закривала ляду мати. І на ранок усі діти мертві.
/звучить адажио/
1 /на фоні музики/
Спіть діти, спіть міцно,
Янгол божий на порозі,
Вже не буде їсти хтітись,
І не будуть пухнуть ноги.
Натопила маковинням
Затулила лядку й комин,
І в тумані темно-синім
Заспівала колискову:
Спи, синочок, горе-ласку, засинай навіки, доню…
/на сцені з”являється мати-Україна, запалює свічку, звучить ф-ма,на сцену і в зал виходять діти зі свічками/
УкраЇна Богородице! Матір наша небесна! Куди ж ти відійшла? Чого ж
залишила мою землю і народ мій на поталу червоних дияволів?
чи ж не бачиш криниці, повної українських сліз? Чи ж не
бачиш, що то вже не я – Україна, а велетенська могила? Де ж
ви, сили небесні?!
2 /із-за куліс/ І стояла вона осліпла від горя, напівблаженна, мукою підпи-
рала небо. Мати-Україна на велетенському хресті розп”ята.
Україна (шепоче) Дітоньки мої, заждіть! Івани, Марії, Тараси, стривайте!
Куди ж ви, як же я без вас? (голосніше) Прости, небо! Про-
сти , земле! Простіть, зорі! Всі сили земні і небесні, простіть!
/ пісня «Боже, Україну збережи»/
1 /на фоні Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх тих,
хто страждав і помер під час великого Голодомору.
2 Хай же пам”ять про всіх невинно убієнних згуртує нас,
живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміц-
нення власної держави, на власній землі!
1 Ми запрошуємо всіх присутніх приєднатись до всеукраїнської
акції „Засвіти свічку”, яка відбудеться за декілька хвилин (о 16.00)
перед меморіалом Слави. Хай кожен з вас запалить свічку пам”яті,
в знак вшанування невинно замученого голодом українського
народу.
Последние комментарии